На базарі перед сьвитами. (гумореска з діалектом (міні п*єса) )
АВТОР: Перед сьвитами усі
Порєдкі штурмуют
Шось побіліт , дісь підмиют
А дісь підмалюют.
Тай до хати шось новеньки
Хочесі купити ,
Бо таки шо не кажи
Сьвита то є сьвита.
Одна жінка також в хаті
Файно побілила
І до мужа причепилась -
Шось би ше купила.
Чоловік не мав ніц проти
Файненько зібравсі
І за нею на базар ,
До міста подавсі.
Ходіт двоє по базарі,
Він сумки таскає,
Вона ходи з дамськов сумков,
Фо́рми поправляє.
Уже ніби всьо купили,
Ше тюлі хотіли
І тут якраз(шлях би трафив , прости Боже)
Кумасю зустріли.
КУМА: Слава Йсусу Наталочко.
ЖІНКА: На віки Галино.
КУМА: Ти вже певно всьо купила?
Жінка: Я? лиш половину.
Якраз іду тюль купити
До домочку свого,
Хочу аби файна була
Й не було ні вкого.
Продавщиці №1: Ходіт сюди , гречна пані
Маю різні тюлі
І у кухню і у спальню
І у вистибюлі.
КУМА: О , дивисі , справді файні
Білі й кольорові.
ПРОДАВЩИЦІ №2: І у мене не погані,
Є і імпорто́ві.
ЖІНКА до ПРОДАВЩИЦІ №1: Оцей сувій розкрутіт
Най по обзираю.....
Така собі най би була,
Такої не маю.
ПРОДАВЩИЦІ №2: Подивіться , люба, в мене,
Зараз розмотаю,
Вчера лиш привезла з Польщі.
КУМА : А може з Китаю.
ПРОДАВЩИЦІ №2 Який Китай чиста Польщі,
Я сі присігаю.
ЖІНКА до ПРОДАВЩИЦІ №2:Оди вижу якась файна,
Шось ми впала в око.
КУМА:Таку в кухни повісила
Маріка Сорока.
ПРОДАВЩИЦІ №1: Ше дивітсі на сю в мене,
Не правлю богато,
Я не така живодера
Як та пилихата.
КУМА: Дивись ,кумо, справді файна,
Шей парчем покрита
Жінка: Шось вона мені не конче,
Дуже йкась забита.
ПРОДАВЩИЦІ №2: НЕ слухайте ви ту дилду
Стоїт наче вишка,
Присувайтисі до мене ,
Новорічна знижка.
Полюбуйтись яка файна
Аж хочисі брати.
ЖІНКА: Ви на ціну подивітсі
Півтора зарплати.
ПРОДАВЩИЦІ №1: В мене жінко оцініт,
Маю файну розу,
Сеї ше нема нівкого,
З нового завозу.
КУМА: Ой , лиш ,люба ,не бришіт,
Не шукайте лиха,
Вчери таку причіпила
Наші головиха.
ПРОДАВЩИЦІ №2: Кажу вам ходіт до мене,
Панєночки милі,
Подивітсі яка красна,
Колір: морські хвилі.
ЖІНКА: Я вже виділа сі хвилі,
Правда трохи прані,
Сушилисі в лісничої
Торік на парка́ні.
ПРОДАВЩИЦІ №1: Може така ,вам підійде ,
Ше на вікно маю.
КУМА: Точно такі висіт в хаті
В Парані із плаю.
Продавщиці №2: Отакі ше є з нових
Квадратики , крапка.
Кума:Така сама стоїт в барі
У Йвана Карапка.
ЖІНКА до ПРОДАВЩИЦІ №1: Покажіт мені ту першу,
Шо я вам казала,
Шось мені таки вона
Дуже в око впала.
Тай кума про ню мовчит,
Рот не відкриває,
Значить точно у селі
Такої не має.
ЧОЛОВІК:(кладе сумки й кури) Ой коби се був не піст,
А були м*їсниці,
Надавав би я вам кожній
Жіночки по пиці.
АВТОР: Отак можут сі жінки
Мозок закрутити
Якшо би ше треба шторів
Застали би й сьвита.
