Стань моїм щастям. Я так вже втомився від бід,
Від смутку, печалі, й того, що завжди обпікає,
І хай перевернеться цей збожеволівший світ,
Та знатиму я, що у мене кохана рука є.
Стань моїм сміхом, гучним, як пожежний сигнал,
Я щирої посмішки, віриш, давно вже не бачив.
Про справжніх людей не покаже ніякий канал,
А долі людські не потрібні каналам тим паче.
Стань моїм сонцем, яке враз розтопить весь лід,
І кригу холодну, яка наростала роками.
Присутність твоя необхідна як спечений хліб,
Бо дуже вже важко любити одними думками.
Стань моїм раєм, в якому щорічно весна,
Де музика лине, й пташки так виспівують рясно.
Всі хочуть багатства і слави – будь ласка, без нас,
У нашому світі й без того все просто прекрасно.
