Я БОГУ КЛЯТВУ ДАВ
У сні я бачив і не знаю, що…
Щось гарне, рідне, неповторне,
А може – це моє якщо,
Для мене є воно повторне.
Чиїсь там очі голубі,
Які в житті я не стрічав.
Прокинувшись, я пригадав собі,
Що був це Бог, якому клятву дав.
І клятву дав я Україні,
Своєму рідному народу,
Боротимусь аж доки не зустріну,
Як вернеться народ наш до
козацького свого вже роду.
Вкраїна буде процвітати,
Про війни нарід мій забуде.
І Бога будуть прославляти,
В молитві битися у груди.
В житті повторного немає
І випадкового також.
Всю правду люд в собі тримає,
А влада відчуває дрож.
Я маю правду говорити,
Те, в що повірить мій народ.
Для нього жити і творити,
Найвища це – із нагород!
Якщо це є небесна казка
І це я бачив уві сні,
На все Всевишнього є ласка:
Нові настануть скоро дні.
Ми з вами, любі, не одні…
24.12.2016 р.
А. Рогуля
