Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасія Калініна: Та слів не чують навіть в повній тиші - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 25.12.2016 - 13:51
Навіщо знов пусті слова казати,Якщо від них душа страждає більше? Важливі рядки. Справді, відповідальна людина у житті завжди потерпає більше, знаю по собі. Але такий світ, а ми піщинки в ньому, і щоб утриматись, рятуємось поезією. Анастасія Федоренко відповів на коментар Ганна Верес, 25.12.2016 - 18:32
Дякую вам!Так, погоджуюся. Творчість допомагає
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 17.12.2016 - 13:51
Не повернеш минулого назад.Треба майбутнім й сьогоденням жити.
Анастасія Федоренко відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 17.12.2016 - 13:53
Намагаюсь, але останнім часом це було складно
grower, 17.12.2016 - 12:29
"минулого" треба: "минулого назад не повернути": в таких запереченнях вживається родовий відмінок; в передост. рядку "мною сказано" – неприпустимий канцеляризм. сказали ви, а не "вами". правильно просто "це вперше я сказала так багато" або "сказано багато" без "мною"
Шостацька Людмила, 17.12.2016 - 08:10
Та слів не чують навіть серед тиші... Зворушливий вірш,таке справді буває,на жаль.
Анастасія Федоренко відповів на коментар Шостацька Людмила, 17.12.2016 - 13:43
Дякую! Так, буває, і тоді поезія рятує. Як-то кажуть, папір витримає все. |
|
|