Мовчазна, засніжена ніч,
Обрамлені в іній дерева.
Вже північ притихла, мов сич,
Чаклунське розплескує мрево.
А я все чекаю на сон...
Златавий, замислений місяць
На небі займає свій трон,
Аби відпочивши, скотитись
За гору, що спить в далині.
А тіні, немов павутинням
Сніг вкрили й мороз на вікні
Накриє шибки взором дивним.
І пам'ять,як пазли склада,
Життя, де дитинства безмежність.
Емоцій сукупність складна —
Наповнює душу бентежність.
А місяць поблідшав уже,
Невже буде скоро світати?
І серце моє збереже
Чарівного спогаду свято.
мрево - марево
Зазвичай у акровіршах оце підбирання початкових літер не дає можливості зробити твір плавним та музичнийм....пейзажним, та Вам вдалося все дуже гарно поєднати
То ж відомо, думки рояться... 
) 
- 
