Проживаю на вулиці сина.
Він недавно на Сході загинув
І пішов навіки в небуття -
Молоде обірвалось життя..
Тут хатів вже не так і багато,
На горбочку стоїть його хата.
Поселилась в тій хаті сестра,
Метушиться мала дітвора.
Біля хати вишневий садочок,
А внизу є маленький ставочок.
Все на ранок вкриває росою
Ну а серце стискає сльозою.
Я приречена вік свій тужити,
Бо йому б тільки жити і жити.
Перервалось життя молоде..
Де його відшукати? Ну, де?
Плаче ридма, ридає родина -
Назавжди залишила дитини.
Ти полинув удаль, в небеса,
Де хмаринки важкі, як сльоза,
А вночі там з’являються зорі..
Як же важко змиритись з цим горем.
Лиш ім’я залишилось від сина..
Ой, чому ж він так рано загинув?