Я давно не писала. Не було ні часу ,ні бажання , ні натхнення. Щиро співчуваю тим ,хто все таки прочитає це , але я вирішила виговоритися. Напевне , цей сайт не місце для такого? Але байдуже.
Чому ми гробимо свє життя на речі,якими не хочемо займатися? Чому здобуваємо знання , які взагалі ніколи не пригодяться нам? Чому завжди хтось керує мною і так багато несправедливості?
Більше за все на світі я люблю читати книги. В них світ , який ніколи не зможе стати реальним. Але мені так добре жити в цій ілюзії хоча б пару годин. Та ж не тут то було! Заліки , курсові ,екзамени - і все це з спеціальності , яка ніколи не буде приносити мені задоволення. Я два місяці не тримала в руках книгу , яка б справді була мені цікавою. Чому я маю вчити бухгалтерський обілік і криві байдужості , як єдине , що я справді хочу - це читати романи , їздити по країнах і спілкуватися з цікавими людьми? Попахує абсурдом те , що для того , щоб жити - потрібно платити. Платити всюди і за все : квартира- гроші , їжа - гроші, транспорт - гроші , ліки - гроші. ГРОШІ,ГРОШІ,ГРОШІ. Все життя працювати на ненависній роботі , щоб отримати гроші і заплатити їх за ненависне житло у ненависному місті. Або ще краще - все життя працювати,як кінь , щоб купити житло.
Перепрошую , а власне жити то коли?
поділяю ваше обурення. я подав ідею: автори пишуть твори, а читачі, коли схочуть, винагороджуватимуть їхню працю грошима. дивіться в "еволюції сайту поезії" ( http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681995 ) мій допис від 08.11.16, підтримайте коментарем
