Я шукала себе десь по інших світах
Розчинялась в чужих, незнайомих думках
Все хотіла...Хотіла...Хотіла...А що?
Змило, зтерло, забулось і знов відійшло
Нам ніхто не потрібен, ми потрібні собі
Ми брехнею живемо, де нам правду знайти
А чи є тая правда? Хто тобі відповість?
Світ- велика акула, як проґавиш, то з'їсть...
Не проси допомоги, не штовхай, не повчай
Зупинись...Серце слухай і йому довіряй...
Що любов- то наука, хто розкаже мені...
Хто візьме її муки, цей тягар понесе?
Ти закритий, забитий, як поранений звір
А любов тебе зцілить? Чи втамує твій біль?
Не питай...Я не знаю...Не порадник тобі
Сам її відшукай...Як знайдеш- розкажи...