Я віддам тобі своє тепло,
щоб в самотності тебе зігріло,
я віддам тобі своє тепло,
щоб твоїм моє зігрілось тіло,
я візьму собі твоє тепло
і всі правила на мить порушу
я віддам тобі своє тепло
та благаю не бери лиш душу.
У твоїх дівочих ніжних снах
про кохання мрії кольорові,
ти шукаєш в книгах і в піснях
свій сюжет для власної любові.
Ти ще віриш в вічність почуттів
і у чисту вірність лебедину
я б також,повір цього хотів
та боюсь затягне нас рутина.
Я тону в красі твоїх очей
і лечу у пристрасті безодню
та остудять жар палких ночей
наші сірі дні такі холодні.
Я візьму собі твоє тепло
і всі правила за мить порушу,
я віддам тобі своє тепло
та благаю не бери лиш душу.
Геник Лис 10.01.2016
та остудять жар палких ночей
наші сірі дні такі холодні.
Є питання: а навіщо студити? Я б не хотіла!
Та душу віддавати навіщо?
Любити себе, її та плоди, що народятся! потім вже і світ...
Ото вже ніякі благання не допоможуть, забере, не збагнете, як це й станеться! І слава Богу, бо "гола" тілесна любов - це окрадання душі. Вірш ніжний, щемний і майстерний.
я віддам тобі своє тепло
та благаю не бери лиш душу.
Ох, Генику... це прекрасно. Якби ж тільки можна було відокремити поклик душі від бажання тіла - не завжди так виходить. А було б простіше, справді
Прекрасна поезія - щира, відверта