Хочеться вірить хочеться знати,
як його жити? Чого чекати?
Душа волає, душа палає,
а серце крає туга за краєм.
Мій рідний Краю, прости, благаю!
Мою боязкість та страх по раю.
Утік від тебе в чужі окраї
Роки рахую, душею ж пропадаю.
А Край залишив на вік у себе
братів по духу, та біль по мене.
Покинув я ряди героїв,
лягли герої в рідних роздоллях.
Лишились там на вікі вічні
В землях Прадідів бійці Одвічні.
Згубила жалість мене до себе,
Нема надії на мене в тебе.
Лиш зазираю на тебе з краю,
Як ти живеш? Чого бажаєш?
А Край страждає і все чекає
Що повернуться герої з раю!
(Київ 17.07.12)