Жарко. Ніч. Ще сон гуляє в місті.
Ти лежиш далеко, не моя.
Можеш бути ти за миль із двісті.
Це ж така дещиця ці поля.
Ти далеко, але також близько.
Я тебе тримаю за плече.
Ми разом пригнулись низько-низько,
Слухаємо: річенька тече.
Птах співає, кличе в гай кохану.
Місяць світить тихо нам в лице.
Дякую розлогому каштану,
Що дозволив стати під крильце.
Я тебе тримаю ніжно-ніжно,
Ти завмерла і тремтиш, як клен.
Буддо поможи, Ісусе, Вішно!
В тебе губи смаку, як мадлен.
