В чудесних краях нещодавно я був,
Де кожен прокинутись мріяв.
В місцях де на нитці чарівній павук
Пускає повітряних зміїв.
В долинах, де вічно срібляться сніги,
Пригрівши поля під покровом.
Де в хмарах нанизують димні круги
Стрімкі літачки паперові.
Там вітер-бешкетник, спіймавши квача,
Жене спритну хвилю по морю.
Мурахи у травах ганяють м’яча,
А сойки виспівують хором.
Там бурі суворі, дощі там рясні,
І спека під сонцем дай Боже.
Та там марнувати відведені дні
На скигління зовсім негоже.
Щоб в світ цей заглянути, лиш озирнись
Праворуч, ліворуч на крихту.
Шляхи в ці місця протоптані скрізь,
І вхід туди завжди відкритий.
Я й зараз там, друже, в ранковій росі
Вмиваю заспане обличчя.
Живу все життя в споконвічній красі
Й тебе приєднатися кличу.
