Повітря тоне у пахощах фруктово-ягідних садів
Яблуні і вишні з матусь ніжненько опадають.
Листя слив вмирає десь у черевах хрущів,
А павуки у ниточках одне одного кохають.
Під грушею юнак малює піснею свою Лоліту
Над ним так мимовільно,автостопом пролітає птах.
Природа знову оживає .Так чому ж я ненавиджу літо?
Зимою живучи.Згубивши душу у любовних снігах?
Схилившись над сонцем нагрітою водою
Я впевнений,що кохатиму тебе роками.
От зараз кинутись і стать плакучою вербою
Любов до тебе оплакувать гілками.
Але живу!Віршованим метеликом відправляю тебе
На ті вершини серця,куди не долетить ніякий вітер.
Багато пройде літ.І літ багато відцвіте.
А я наївно продовжу шепотіти тобі десять літер.
С.Кучерявий
05.07.16
22-33
