Зустрiв десь разу одного
Я однокласника свого,
Який колись, ще молодим,
Став професiйним вiйськовим.
В Афганi довелось йому
Служити тридцять лiт тому.
Ми пили бiмбер - "за минуле"
I на вiдвертiсть потягнуло
Його (тепер не юнака,
А лiтнього вiдстаника).
Тривала розповiдь була,
Не все i пам'ять зберегла,
Але, запам'ятав слова:
"Там цiль - душмана* голова..."
(Йшлось у ту мить про цiлi бою -
Розповiдач-то звик до зброї...)
Що ж, цiль, звичайно, не нова -
Саме "душмана голова",
Бо на вiйнi, на будь-якiй,
Одвiчний принцип є такий:
Вбий супротивника свого,
Поки не вбили самого!
...А хто такий був той "душман"?
Вiн воював за свiй Афган,
За звичний рух свого життя -
Минулого i майбуття...
Який в "душманськiй головi"
Складався образ "шуравi"**?
Ким кожний з наших солдатiв
Був для "Аллаха воякiв"?
...На кшталт того, як "сепарата"
Сприймають ЗСУ солдати.
...............
Нехай же буде клятим не "душман",
А можновладцi завжди будуть клятi,
Що примушують власних громадян
Чортзна, за що в чужiй державi воювати!
________________________
*"Вояки Аллаха" себе називали "моджахедами". Слово "душман" радянськi вiйськовi перейняли у вiйськових афганського прорадянського режиму. У мовi дарi "душман" означає "ворог".
**Шуравi - оцим словом з мови дарi афганськi моджахеди ("душмани") називали радянських солдатiв.
...буде клятим не "душман",
А можновладцi завжди будуть клятi,
Що примушують власних громадян
Чортзна, за що в чужiй державi воювати! Повністю згодна з Вами.
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чужинець зі зброєю у руках для будь якого народу ворог. Згодний з Вами у тому, що винні у війнах сильні світу цього: ким би і звідки би не були! Хай будуть прокляті!
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Теж погоджуюся з Вами. Вiйну виправдовує тiльки необхiднiсть захисте власної країни вiд агресорiв.