На бенефіс Юрія Колесникова
Нам сутужно. Буває хвилина –
Все пошлеш під чотири дідьки.
Ще не вмерла й не вмре Україна.
Доки є поміж нами Юрки.
В час брехні і страшної розлуки
Не знесе нас кудись в океан.
Доки є роботящі їх руки,
Їх відкритий і щедрий талан.
…Рідну землю прославим віднині
Ми, козацьких чеснот носії.
Слава неньці єдиній – Вкраїні –
І синам ясночолим її!
11.02.95 р.