В теперішній час всі тільки рахують.
Лиш цифри та кількість у всіх в голові,
Рахують гроші й гектари землі.
"Скільки?! Скільки?!" - вони скандують.
Й не дарма кажуть, що цифри правлять світом,
Тепер не помічаємо, які квіти літом,
Не помічаємо звичайно-прекрасних речей,
Не помічаєм чудових людей.
Й не помітили як щастя замінилось числами,
І проживаємо життя безкорисними,
Однотипними, сірими буднями.
Та хіба ж ми можемо зватись людьми?
А чи пробував ти щастя лічити?
Авжеж ні! Кількості щастю немає.
Відпусти усе, тебе наче тримає.
А чи пробував ти просто жити?
Говори, слухай, дивись,
Твори, мандруй, не барись.
А як ні, то і далі лічи,
Полічи щастя, полічи...