Ти – ота неминуча розлука,
Моя мука, від Бога талан.
Мій дурман, найскладніша наука,
Неспокійний бурхливий вулкан.
У капкан до тебе ненароком
Одним кроком, цілунком одним.
Моя воля широка, нівроку,
Мов сірник, що розпалює дим.
Хоча б трохи тебе для смаку,
І до кави, немов щось солодке.
Ти як крила мої в літаку,
Дві душевні, музичні нотки.
І якби нам сказали колись,
Що сьогодні я буду з тобою,
Ми без зайвих би слів обійшлись.
Наші дні можна звати весною.
***Bang Gang – One More Trip***
