Я посміхаюсь тобі у відповідь,
А що насправді у мені?..
Не знаю як сказати,що сумую...
І недостатньо цих коротких днів.
Пробач,якщо я вкрала твоє серце,
Та не могла подумати,що ти вкрадеш моє...
Дозволь провести більше часу із тобою,
Я щиро цього зараз потребую.
Залиш мені себе, а не лише маленький спогад
І не крадись до мене в сни вночі, прошу, благаю.
В душі кричу і плачу, і сумую...
Стомилась мріяти, думками більше не керую.
Не знаю як так сталось, пробач мені за це.
Мені не варто було тебе так швидко відпускати,
А ти повинен мене втримати, а не відступати.
І мрію я про ще один такий день,
Коли б змогла тебе так просто обійняти.
Я не скажу тобі "люблю", цього ти не почуєш.
Але теплом своїх рук зігрію і ти відчуєш,
Що іноді слова - це просто дим та примітивні речі.
Словами головного не розкажеш...
