привіт, мій світ.
знаєш, я не здивований що хтось прийшов за мій поріг
але я заметушився,
я побіг тебе обіймати
чим швидше чим тепліше чим спокійніше.
я тебе обійняв.
моє серце прокинулось
хоча знаєш, довгий час не хотілось прокидатись.
а наразі - я не знаю куди діватись?
пропасти, втекти, сховатись
і запитати в богів
за що мені дарунок з дев\'ятого неба?
можливо, я тебе не гідний і тебе не вартий
і скромний для тебе, і звичаний для тебе
можливо, я невчасно, а можливо, навпаки запізнився?
але знаєш, я багато про що хочу тобі сказати
багато про що розповісти, багато де з тобою сховатись
знаєш, як важко дихати, коли не маєш мрій?
і як легко жити, коли поруч з тобою весь світ
знаєш, як не хочеться молитись, коли маю змогу тебе любити.
знаєш, це дивовижно, що ти поруч
ми можемо грати в сонячних зайчиків
але без дзеркал, адже вони псують людей.
ми можемо відчувати такі емоції, як в дитинстві:
чи то плакати від щастя
чи то радіти крізь сльози
і кожен день повторювати собі, як вперше
\"привіт, мій світ.
знаєш, я не здивований, що хтось прийшов за мій поріг
але я заметушився, я побіг тебе обіймати
чим швидше, чим тепліше, чим спокійніше.\"