Весна буяє дивним цвітом -
Квіткова заметіль із пелюсток
А вранішня роса бринить одсвітом
Зими: у інії дрібний листок
І вітер холодом ще диха…
Та сонечко уже бере своє
Із ранку так пташки шепочуть стиха,
Що завмирає серденько моє
Весна чаклує і шаманить,
І подих вільний, і злітаю ввись,
А аромат бузку п’янить-дурманить...
Весна-красна довкола – озирнись!
І хай чарує і голубить -
Розігріва застиглу трохи кров.
Бо хто кохає ніжно, той і любить!
То ж хай душі весна буяє знов.