Знаєш, в повітрі чайки махають білими крилами
Так, що хочеться з ними в небо летіти.
Я тримаюсь за тебе тремтячими силами,
Щоб удвох, отак тихо, старіти.
Ми у морі станемо пінними хвилями,
Розіб'ємось, шумуючи, десь глибоко на дні.
У спекотний день ми будемо зливами
І ти зможеш повільно тонути в мені.
Я невтомно дивитимусь у твої два океани,
Ти - в каризну моїх очей,
І торкатимешся ніжно сухими вустами -
І немає в світі кращих речей...
