Коли у небі блискавка гарчить,
А грім яскравим світлом ріже очі,
Ти все чекаєш на щасливу мить,
Бо серце жадібно любові хоче.
І та любов - до неба, до ланів,
До сонечка, що суне по долоні,
До по Дніпру розкиданих човнів,
До малюків, що галасують в домі.
І ця любов велика та сумна,
Бо неба вир пожерли сиві хмари,
І на лани лягла мов смерть війна
Печаткою чужої, злої кари.
А де війна - там не шукай птахів,
Там помирає все, що зеленіло.
Лише один ти там почуєш спів -
Ридання вдів на неживих могилах.
І це не дощ, це зрошують лани
Замісто зливи щедро кров і сльози.
Коли у небі блискавки війни,
Невтішні для любові всі прогнози.
