Я викидаю свідомо з життя
Хвилини, години, місяці й рОки
Заперте, задушне, сіре буття,
Той термін, відбутий у світі широкім !
Нехай не складається думка в когось,
Що гріш той чужинський солодко пахне,-
Подумати схоче, а спробує хтось...
Скуштує, як нарід вкраїнський тут чахне...
Це спробувать треба тільки на смак :
Прийти, працювати, вкусити,
Бо слово красиве, насправді ж не так...
Усе треба в серці зносити...
Носити, страждати, терпіти комусь
І ставлення зверхнє й образу,-
Розгнівався Бог на Вкраїну чомусь,
Послав на цю Землю заразу.
А я із життя викидаю свідомо
Цей термін, відбутий нізащо.
До болю у серці... Так хочу додому
На сповідь душевну , на Прощу !