Не плач, воно того не варте,
Життя без спогадів та мрій
Любов для нас сьогодні – жарти,
Обмежені людських надій.
Не згадуй, бо нічого сприйнять,
Твоїх очей, налитих барв
Душі твоїй, на жаль, не знать
Шкода втрачать усе, що мав
Не мрій, бо вже не вернеш
Той самий день, єдиний час,
Коли від спогадів зітхнеш
У сні, який теплом загас.
Не жди, інакше пізно буде,
Життя своє у страх прожить
Один в сім’ї і кожні будні
Той біль не зможеш ти спинить!
Єдине, що ти мусиш знати,
Як тяжко чашу ту нести
Взамін тепла твого не брати,
Любові – чистої краси.
