Вона програла все, що в неї є,
На почуття зробивши власні ставки.
За вікнами несамовито льє,
Ну а в життя вже вносяться поправки.
Він ставив на «зеро», як і вона,
І все програв. Залишились лиш мрії.
Він думав, що любов тут головна,
А зараз витирає мокрі вії.
Вона не знає, що то так болить,
Та пам’ятає ті образи гострі.
Один лиш вечір. Незабутня мить.
А потім…самота…неначе постріл.
Він звик до болю, плюс, ще є вино,
Яке усе забути допоможе.
Вони робили ставки в казино,
А на любов це аж ніяк не схоже.
