Тій хто дарує життя…
Я напишу цей вірш чи слова,
Я ціную й усе не дарма,
Бо матуся ти в мене одна.
А.А.Отченко
Життя біжить невпинним кроком,
І я з думками цими звик,
І скажу чесно ненароком,
Я сам дивуюсь, та я зміг.
Усіх хто поряд, буду вдячним,
І пам’ятатиму життям,
Та не забуду свої мами,
Котра не спала по ночам.
Котра життя подарувала,
Яке б не було і складне,
Вона мене завжди кохала,
Й кохатиме по при усе.
Вона завжди надасть підтримку,
Чи критикує певну мить,
Та це і є ось та турбота,
Лиш варто це усе цінити.
І берегти усе роками,
Адже життя либонь біжить,
Із часом станемо батьками,
Й будемо ми дітей учити.
Будемо вічно пам’ятати,
Турботу радісних очей,
Долонь матусі не пускати,
І пригортати до плечей.
Шукати ті слова підтримки,
Котрі осіли в голові,
А серце б’ється без зупинки,
Адже матусю люблять всі.
І чесно кажучи словами,
Котрі стривожені в душі,
Не міг я просто це сказати,
Та ти єдина у житті…
Ти та хто бережно кохає,
Мене таким яким я є,
Яким мене доля кидає,
Та я для тебе по при все.
Ти та хто точно не покине,
Коли за крок від смерті я,
Моя матуся, моя ненько,
Буває плачу гірко я.
Буває так життя штовхнуло,
Що опускаю руки в низ,
Та ти немов десь за плечима,
Й не віриш в те що я повис.
Ти вперто будеш там стояти,
І вірити в моє буття,
Що я не можу просто здатись,
Хоча хвилина і важка.
Ти будеш тою хто чекає,
Мене в домівці кожен день,
Ти часом просто нагадаєш,
Що ти у мене є лишень.
І в котре хтілось б лиш сказати,
Та розділяють нас міста,
Матуся я тебе кохаю,
Яка ти в мене золота.
А.А. Отченко 20.02.16р.
ID:
645561
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.02.2016 21:47:48
© дата внесення змiн: 13.12.2016 17:49:09
автор: Андрій Анатолійович Отченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
