Як у полечку квіти, мої онучата зростають.
Мов яскравії зірочки, в небі безмежному сяють.
Мов грибочки у лісі, так швидко вони підіймаються.
І на крилах лелечих над батьківськім краєм здіймаються.
І ідуть по життю, поспішають науки пізнати.
І навчаються твердості всі перепони долати.
І наповнюють серце любов’ю до дивного світу.
Прагнуть вірними бути у всьому дідів заповіту.
