Протестував, як тільки міг,
Опам’ятатись він не встиг,
Як з двору вигнали і край,
Як хочеш так і виживай.
Йшов навмання, сніг бив у очі,
Знущатися були охочі,
Зграя собак і та гарчала,
До свого гурту не пускала.
Йшов по дорозі, мов мара,
Шалено тисне хтось гальма,
Такий фінал – кінець життя,
Господар не має каяття.
Зробивсь старий – із двору геть,
На кожного чекає смерть,
Для діток приклад – просто жах,
Ще буде він колись в літах.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/1007-sobacha-smert.html