Люби мене щосили, я безкрила
Стражденним світом йшла наперекір,
Допоки у тобі себе не стріла.
Це все моє. Не віриш? То й не вір.
Як тільки за вікном спішить світати,
І я в емоціях закоханих пливу...
З тобой удвох ми будем галасати,
"До нитки мокнути" в погоду дощову.
Буває, в твого серця ритм скажений,
Коли в квартирі тисячі дурниць,
Яких можливо не було б без мене,
Та все велике починається з дрібниць.
Солодкі ночі, непостійні, як вино
Ми смакували кожен день до дна.
І все складалось, мов костяшки доміно.
Між нами – диво, називається "весна".
в останньому стовпчику нечітко сформульовано: що смакували: дні чи ночі. слід було "ми смакували, – й кожен день", тобто і дні, й ночі; вірш гарний, гарне там "галасати"; після "без мене" бракує розділового знаку
Karo відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а то вже нехай фантазія розгулюється)
хто що смакує...хто день, хто ніч)
дякую* приємно