Пам’яті Володимира Івасюка
Червона рута, водограй…
Усі пісні про рідний край:
Про край людей міцної волі,
Про край безмежної любові:
До полонин, річок, лісів
І до землі в усій красі,
До матінки, до України
У дні щасливі, в лихі днини.
Струмки пісень його живі
Злились у водограй ріки –
Ріки любові і натхнення,
Які дарує справжній геній!
Ми пам’ятаєм скрипаля
Й поета, що пішов з життя…
І музиканта запального –
Не народилось більш такого!
Мелодії і ніжні, і барвисті
Нас кличуть у Карпатські гори чисті
Поринути у небо сизокрилим птахом,
Щоб обрій голубий став рідним дахом,
А дзвін річок сміявся по весні
І не давав нам жити у журбі.
Всі українські солов’їні голоси
Співають лунко Володимира пісні:
Душі частинками летять за неба край,
Щоб в небесах почув він водограй!
Летять пісні стежиною любові,
І грають скрипки дві відомі всім до болю.
Митцю вклоняються тополя і верба,
Річки і ниви… Наша вся земля!
25. 02. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська