побут підкрався до мене до тебе, до нас
ранкове сонце заблукало у густому небі
твої цілунки блукають по плечу і вустах
киплять почуття, рухаючись по вені
загораються мільярди істерик
знову в політ відправляється посуд
я біжу в свій улюблений скверик
і купую смачненьке обом на свій розсуд
побут підкрався до тебе, до мене в речах
вечірнє сонце заховалось у густому небі
твої поцілунки та тілі, знов по плечах
а побут... він забутий до завтра, далебі...