У тебе очі кольору весни,
Моя зима безсила перед ними.
Прийди хоча б пташиною у сни,
Я так давно ненавиджу цю зиму.
Мене стомили вічні заметілі
Й душа лиха, що стала крижаною,
Моя зима така безжально біла,
Врятуй її солодкою весною.
Врятуй мене усмішкою в очах,
Побудь підсніжником і першим, і останнім,
Я кожну ніч чекатиму у снах
Твою весну безмежного кохання.
І я, можливо, все не так роблю,
У тебе ж очі - колір мого раю,
Здавалося б, тебе я так люблю,
Та я тебе, як мінімум, кохаю.
А ти прийдеш в мої холодні сни,
Ми просто розминемося з тобою,
І тільки очі кольору весни
Мені і досі не дають спокою.
