Прийшла зима, без сніжного покрою,
а ти стоїш, вся в барвах переді мною,
в світі безмежної фантазії та мрій,
де я все йду тобі вздогін,
долаючи труднощів могутній рій,
а ти біжиш, мов пісня, що лунає дзвінко,
летиш, як сокіл сонцесяйно,
а я лиш бачу образ твій, що змушує іти,
летіти, бігти та повзти, з останніх сил,
в надії лиш побачити тебе,
тебе одну на цілім світі,
в повнім розквіті життя,
в цілім всесвіті буття,
як найпрекраснішу з усіх...