(у співавторстві з Паніним О.М)
«Не кличте зиму, літа не сваріть і не гнівіть природу, невгамовні! Вже краще воду решетом носіть, і відра ваші хай по вінця стануть повні»…
«Зимовий дощ - то чудо, дивина! Такого начебто на світі не буває, така вода завжди, немов жива, вона вирує, дивограє»...
«Ну що б іще такого «ворожнуть» - моя ж бо сила вже межі сягає…
А морозець і сніг прийдуть, мабуть, бо доля навпаки все робить-учиняє»...
Так Зайчик-побігайчик у лісі ворожив - казковий сніг і морозець давно йому вже снив.
«Ще той мольфар», - Лисичка проказала, а потім Зайцю ворожити сама й допомагала.
А потім ворожили, хто як міг - у лісі сподівались на "бліц-криг" (на блискавичний срібний морозець, на сніг і кригу)…
Тож допоможемо малечі лісовій - до замовляння кожен з вас додайте голос свій:
«Ти, Морозко-морозець,
Пощипай нам щічки.
Приготує хай Зима
Ковзанки для річки...
Хай лапатий сніг, густий,
Вкриє все навколо!
Хай ялинки в рік Новий
Сяють веселково!
Ти, Веселий Сніговик,
в кожний двір і хату
подарунки привези
на нових санчатах»
P.S. (Треба промовляти хором, доки не піде сніг)