Сьогодні грудень вже крокує,
а ти сидиш удома і нудьгуєш,
прийшов той час, свобода вже в жилах тече,
тобі вісімнадцять, і кров у тілі пече.
В цей день, немов гуркіт барабану,
ти біжиш назустріч твоєму життю,
а воно протікає все далі, у незвідану,
долю твою.
Тож біжи, як при Марафоні,
і не зупиняйся ні на мить,
адже назад дороги розмиті,
як Чорнеє море, штормить.
Щоб біг твій був енергійним,
щоб пісня з уст рікою лилась,
а ти лише міцнів та мудрішав,
як Сонце красне́є ставав.
І нехай тобі всі двері життя будуть відкриті,
нехай живе в тобі іскра, що при кресалі,
буде творити чудеса,
як з іскри, полум'я палає,
так нехай Життя твоє буяє!
