Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Любов ближніх - ВІРШ
logo
Валентина Ланевич: Любов ближніх - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Любов ближніх

  Затишний дворик на вулиці М. Закревського зустрів її давніми спогадами. Лідія присіла на лавочці і їй ніби вчувся дитячий сміх, що лунав із напіввідчиненого вікна третього поверху двох кімнатки, де вони дружною сім’ю проводили довгі зимові вечори, такі, як от цей, - теперішній та нині він інший. Сумна, крива усмішка пробігла зморшкуватим обличчям, а погляд знову прикипів до вікна квартири, в якому загорівся ясний вогник. 
  Світло, ніби за помахом чарівної палички, вмикалось почергово і нараз у багатьох вікнах довгої п’ятиповерхівки, що стояла напів кругом, а з неба, всіяного мерехтливими зорями, повільно, тихо спадав на неї білий, лапатий сніг і вона заціпеніло дивилась на цю красу, а до горла вже підступав клубок болі, витискаючи глибинні, беззвучні сльози.
   Рвучко підвівшись, Ліда витерла терпкі сльози і швидко пішла геть, а їй у спину доносились, закарбовані в пам’яті, слова двадцятиоднорічного внука, сина доньки і цьвохали, цьвохали, ніби батогом, - по плечах, пригинаючи ті нестерпним тягарем до землі:
   - Чого ти сюди все ходиш? Ти ж сама підписала дарчу на мене і квартира стала моєю, вона моя, чуєш? Забудь сюди дорогу, не ходи, не підпирай собою стін, бо ти тут зайва.
    Деренчливий трамвай, погойдуючись на рейках, повільно сунув Троєщиною, полишаючи позад Лідії колись щасливе її життя. Вона збайдужіло спостерігала за знайомими краєвидами, а думка, свердлячи мозок, напосідала тугою, пекла холодною безвістю:
  - Зайва і не тільки для внука. Донька, кровинка, яку з такою теплою любов’ю виношувала під серцем, нещодавно попросила маму полишити дачу, що також, за дарчою, стала належати тій, бо Лідія, нібито, забагато вирощеної городини виносила синові до Києва.
   Із задуми вивів голос кондуктора, що сповіщав про прибуття трамваю на станцію метра "Чернігівська".
   Жінка встала і повільно пішла до виходу відкритих трамвайних дверей, а в голові вкотре прокручувалась думка:
   Не чекала і від кого, від доньки та внука, що після смерті чоловіка, ті так жорстко обійдуться з нею, що вона фактично стане безпритульною та, дякувати Богу, син виявився милосердним до рідної матері і, незважаючи на невістчине незадоволення, прийняв її жити до своєї квартири. Правда, невістка свекруху просто терпить і при синові не каже на ту нічого та, залишаючись наодинці з нею, усім своїм виглядом дає зрозуміти, що вона і тут зайва. І Лідія йде з перед її очей , і майже цілими днями блукає Києвом. От і зараз, разом із сутінками, вона повертається на Оболонь, до свого прихистку, де любов ближніх до неї, матері, залишається такою неоднозначною.
09.12.15

ID:  627345
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.12.2015 14:12:26
© дата внесення змiн: 08.03.2022 16:34:42
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: A.Kar-Te, tatapoli, OlgaSydoruk, Ганна Верес (Демиденко), Кайгородова 2
Прочитаний усіма відвідувачами (1335)
В тому числі авторами сайту (34) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Кайгородова 2, 18.02.2016 - 13:33
Правдиво до сліз. 17 cry І талановито! Дякую Вам! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя щира дяку і Вам! 16 22 give_rose
 
Фея Світла, 14.12.2015 - 17:22
17 cry Гірка правда... 23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і так щемно на душі від такої правди... 17 Дякую, Феє! 16 give_rose
 
Тарас Яресько, 12.12.2015 - 15:16
Сильна проза, пані Валентино! 12 12 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Тарасе! 22 22 give_rose
 
Віктор Варварич, 11.12.2015 - 12:56
12 12 12 Ох це життя! 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зовсім непедбачуваним буває. 17 Дякую, Вікторе! 16 give_rose
 
tatapoli, 10.12.2015 - 13:26
12 Життєва цілком правдивість! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і від цієї правдивості так незатишно... 17 Дякую, Танечко! 16 give_rose
 
A.Kar-Te, 10.12.2015 - 11:23
cry 17 ох і болюче.... give_rose 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...надзвичайно болюче... cry Дякую, Олечко! 16 give_rose
 
Lana P., 10.12.2015 - 01:31
жорстокий світ для матері настав
із-за яких підстав?..
-болюча тема висвітлена, Валю, яка на превеликий жаль, блукає поміж близьких людей 42 16 43
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... і коли відносини між ними руйнуються через квадратні метри стає якось не по собі... 17 Дякую, Лано! 16 give_rose
 
Крилата (Любов Пікас), 10.12.2015 - 00:08
17 17 17 Яке болюче.
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дуже боляче... 17 Дякую, Люба! 16 give_rose
 
Любов Ігнатова, 09.12.2015 - 22:34
Що ж тоді говорити про країну, коли рідна кров стала зайвою...
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...в цьому і полягає весь абсурд... 17 Дякую, Люба! 16 give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко), 09.12.2015 - 21:08
Валю, ви неперевершений прозаїк. Не вступаєте і класикам. І тема №1: батьки і діти. Вона хвилювала людство в усі часи, а зараз і поготів.
Мимоволі згадується біблійне: шануй батька й матір свого і т.д.
Одним словом, МОЛОДЕЦЬ! 12 12 12 16 give_rose Обираю.
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...шанумо, бо ж вони дали нам життя, виростили нас і вже за одне це ми маємо бути їм вдячні... 16 Дякую вам, Ганно, за такий теплий коментар в мій адрес! 16 Я буду невдячна, якщо не скажу, що мені приємна ваша прихильність! give_rose
 
Радченко, 09.12.2015 - 20:36
Ось і згадуються слова: діти подадуть в старості води. А виходить - ніхто і не знає чия старість буде тихою, затишною:у тих, які виростили дітей чи бездітних, яким не потрібно чекати на воду, яку подадуть діти-онуки.Сумно і боляче. Гарно написано, Валя. 17
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слушна підводка, Олю, я також схиляюсь до аналогічної думки і від того так гірко стає... 17 Дякую, люба! 16 give_rose
 
Анатолій В., 09.12.2015 - 19:44
17 ...Гірко...на жаль... give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дуже гірко... 17 Дякую, Нікомуневідомий! 22 give_rose
 
ТАИСИЯ, 09.12.2015 - 18:00
Ах! Какая трогательная история! 12 И это типично!
Когда же проснётся совесть этих близких и родных людей!? Не будет ли уже поздно???
17 meeting flo32 flo32 flo12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дуже хотілось би, щоб вони схаменулись, поки ще не пізно і попросили вибачення... 16 Дякую, Таєчко! 16 give_rose
 
Ніколь Авілчаду, 09.12.2015 - 16:54
Нестерпно боляче, зло повернеться не очікувано..., flo31 тож і донька, і онук - розрахуються! punish
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...чомусь люди, вчиняючи кощунські вчинки, не задумуються над цим... 17 Дякую, Ніколь! 16 give_rose
 
Олег М., 09.12.2015 - 16:47
Нічого, на світі крім людського осуду, є ще Суд Божий... І обовязково, і дочці внукові , він ще за їхнього життя воздасть за скоєне, щоб потім лише вони зрозуміли , за віщо... 12 12 12 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так, властивість бумеранга - і добро і зло - все вертається сторицею... 17 Дякую, Олеже! 16 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie