Я був зачатий у полоні
Полум*яної любові.
Чув ще в маминому лоні
Звуки осені й зимові.
А затим, ще в лоні нені,
Як мій зір не бачив світу,
Через мамині легені
Чув я запах первоцвіту.
Немовлям, в порі бузковій,
Слухав як співала мати
Мені пісню колискову
Під бузкові аромати.
У дорослості ж повсюди
Чув я жвавий звук симфоній,
А вдихали мої груди
Пах троянд і пах півоній.
В зрілі роки, вже не ранні,
В піснях линуть мудрі теми,
І цвітуть уже останні,
Пізні квіти -- хризантеми.
В сиві роки, перезрілі,
В нотах лиш мінорні знаки,
І суцільним снігом білим
Вкрито квіти, без ознаки.
Та дарма, бо ще поллються
Звуки радісної пісні,
А з - під снігу знов проб*ються
Первоцвіти славнозвісні.
. . . . . . . . .
У палкім любові лоні
Я й тепер живу, як досі,
І шорсткі мої долоні
Пестять милої волосся.
"знаки-ознаки" – не рима, бо однокорінні слова; "Ще з-під снігу"; замість "не сумної" треба щось позитивне ( у вас тут негативне, заперечне ); "я й тепер живу ще й досі" – тут зайве або "тепер", або "досі"
Микола Холодов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за професійну підказку! Мені, аматору-початківцю, особливо цінним є будь-яке професійне зауваження. Намагатимусь, як зможу, розібратись у своїх помилках.