́Коли на серці так самотньо,
Коли ніхто не гріє душу.
Коли мороз по шкірі ходить,
Лише сама справлятись мушу.
Надіятись лише на краще,
Перетерпіти всі ці муки,
Мої думки вже всі пропащі,
Та і мені зв'язали руки.
Але не можна залишатись
Та озиратися на інших,
І доля швидко принесе,
Корисних душе вам гостинців.
Є ті, хто нас залишив, зрадив.
Є ті, кому до нас і діла не було.
Але є ті, хто завжди поряд з нами,
І це в тяжкі часи допомогло.
Цінуйте тих, хто завжди поруч з вами.
Цінуйте, як своє життя,
А тих, хто кинув - викидайте,
Як все своє старе шмаття!
І назавжди ві их забудьте,
Вони не чули весь ваш плач,
Усих іх назавжди позбудьтесь,
Кидати можна тільки м'яч!́