Дощ ллє в моїй квартирі день і ніч,
Ніяка парасоля не рятує.
Вже телевізор не показує облич,
Водій мовчить і більше не жартує.
А хмари люстру люто заступили,
Розмокла книга,глючить телефон,
В під*їзді дуже пахне їдким димом,
Давно вже не працює домофон.
Гроза моя заполонила усе місто,
Всі у плащах,високому взутті.
Я почуваю себе років десь на триста,
Немає сенсу у моєм житті.
