|
́ЧОМУКА
Бабці скаржиться ону́ка:
- Дід назвав мене "чому́ка"...
Я кажу: "Чому́, дідусь?
Він розсе́рдився чому́сь.
Ніби я огидна муха,
Що літає біля вуха...
Мов, достатньо вже дзижча́ти,
Бо втомився й хоче спати...
...
- Так... То дійсно в діда ду́сі!
(Каже дівчинці бабуся)
Ти про що його спитала?
Чи питань було чима́ло?
- Зовсім ні! Я з лялькой грала,
Колиско́ву їй співала...
Дивно!, замість ляльки Ліди
Я чому́сь приспа́ла діда?!
І, якщо б я не злякалась,
Я б і далє з лялькой гралась...
Наче вовк, десь на порозі
Заричав хтось в діда носі
Так(!), що в нашій кі́шки Дусі
Посиві́ли чорні ву́са!
Що робити, я не знала,
Дідуся́ я розштовхала...
Той, хто був у діда в носі,
Зник ура́з, нема і до́сі!
...
Бабця щиро розсміялась:
- Се́рденько! Що ж далє сталось?
Ма́буть, дід почав бурча́ти:
"Хто не дав мені поспати?"
- Саме так! Ти звідки знаєш?
Наче дід, ти зараз кажеш!
Ще дідусь так хмурив бро́ва,
Як двірни́к наш, дядька Вова...
- Що ж зробила ти, мале́нька?
Бачу по очах хитре́ньких,
Що знайшла своє джере́льце,
Розтопила діда серце.
...
- Дідуся я обійня́ла
І тихенько запитала:
- Ти, дідусь, скажи, будь ласка,
А чому́ у різних ка́зках
Є "Яга́" - страшна бабуся...
Де ж її "Ягу́сь-діду́ся"?
Може то все пишуть ма́рно,
Що така Яга́ негарна?..
Щось бурко́чачи у вуса
Дід сказав в своєму ду́сі:
- Може й так! Цікава тема...
Дід Ягу́сь десь є, напевно.
...- А тепер скажи, дідусю,
Є й в кота(?), і в кі́шки вуса?..
- Звісно, є! А це до чо́го??
Що удумала ново́го?
- В зві́рів "він" й "вона́" вусаті!
І "вона́", і "він" хвоста́ті!
Так чому́(?) є в тебе вуса?!!
І немає у бабусі!!!
- Як ті ву́са уяви́ти,
Ще додати хвіст й капита...
Перетвориться бабуся
В чортівню якусь... "Ягу́сю"...
- А чому́ у тата й мами?..
- До́сить!!! Все!!! Спитай у баби!
Не для мене ця наука...
"Чупака́бра" та... "чому́ка".
Все! Взувай, мала́, ти ка́пці
І мерші́й біжи до ба́бці.
Може баба й допоможе,
Розтлума́чить,.. якщо зможе.
... ...
Після слів тих (від діду́сі)
Бабці ска́ржилась Катруся.
Як було́ переказала,
Потім бабцю запитала:
- В мене є до тебе справа:
Що таке та "чупака́бра"?
Щось страшнІше диноза́вра?
Чи якась "абракада́бра"?
- То твій дід Тарас жарту́є,
Знову щось стари́й мудру́є...
Ось зада́м я дідусе́ві
"Чупака́брою" тіє́ю!
...Час на це не гай! не ва́рто!
В світі так пита́нь багато!
"Де?", "куди?", "коли?", "до кого?",
"Що?", "чому?", "за що?", "до чого?"...
І на діда більш не се́рдься...
Он тому, мені здається,
Всіх питань цих уника́є,
Бо і сам не все він знає!
Став стари́м, забув напевно,
Як колись і він надхненно
Був, ще той собі, "чому́ка"!,
А тепер бурчли́вий "бу́ка"...
...
Від останніх слів бабусі
Стало смі́шно так Катрусі;
Враз забула всі обра́зи
І до дідуся́ Тараса
Вмить, як пташка прилетіла,
Ніби мала ди́во-кри́ла.
Щиро обійня́в старо́го,
Притули́лася до нього;
І при цьому щебетала:
- Я про те́бе щось узнала!
Дід розправив сиві ву́са,
Непомітно посміхнувся:
- Ну, кажи, мала "чому́ся",
Хоч, наре́шті, посмію́ся.
Що вже вигадала бабця?
Що чотири в ме́не пальця?
Розсміялася Катруся:
- Все жартуєш ти, дідусю!
Зві́сно, "ні"!!! Таке́ вже скажеш!
Думай(!), може щось згадаєш!..
Ось підказочка леге́нька -
Ти тоді ще був мале́ньким!
Дід нахмурив си́ві бро́ва,
Думав... думав... та нічо́го...
Покрутив він знову ву́са:
- Ну, кажи вже! Я здаюся.
- Добре, діду! Отже, слухай!
(По́шепки йому на вухо
І, з любов'ю обіймая,
Ледве-ледве сміх хова́я,
Ніжно мовила Катруся)
Ти такий, як я, діду́сю!
Тобто... був... колись... давненько
Ти також "чому́к" маленький!
Ось тому і я "чому́ка"(!),
Любий мій старенький "бу́ка"!!!
ID:
621810
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 17.11.2015 17:04:42
© дата внесення змiн: 17.11.2015 17:04:42
автор: Альона Огінець
Вкажіть причину вашої скарги
|
Альоно, я так люблю дитячі вірші. Дуже рада, що зайшла на вашу сторінку. Ви підніли настрій, дякую. 
