Вітер тихо колихає листя,
Яке залишилось ще поки на деревах.
Так само колихає хтось кохання,
Що в серці поки залишилось в тебе.
І холодом повіяло з надвору,
Він розбудив мене,як та гаряча кава.
Сховаю літні речі у комору,
Там пилом спогади мої припали.
А хмари сонце щільно затулили
І сонний кисень гучно всі вдихнули.
І я згадала ту осінню пору,
Як люди,звірі,трави всі заснули.
