8.
Та
чому ж так холодно, господи!!!
Це ж місто червиве на одній паралелі з
Тбілісі чи Баку,
звідки ж таке "морозиво",
як то кажуть друзі-болгаринці.
І нічого не зробиш
і не врятуєшся
заховатися нікуди тільки
можна їсти свій мозок
виїдати його великою ложкою
із черепної чашки, підігрівати
ненавистю,
так, щоб зварився він на круту.
Пекельно холодно.
І нічого не вдієш.
Тільки хіба
уявляти осатаніло, як
одірвешся нарешті о четвертій ранку й
полетииииииииииииииииииииииииииииш
полечууууууууууууууууууууууууууууу
полечу нарешті б'ючи об боки
порепаними руками
полечу
писати вірші, які зневажаю,
для людей,
на яких плювать.
Слиною.
9.
Х
Х мені
Як мені Х
Я палю цей дурний ментол
і плюю на всі боки.
Якби виблювать
душу із себе
нарешті.
Я все розумію
і чому люди такі жаби
і навіть чому так холодно на світі.
Я навіть смерть свою
готовий прийняти і зрозуміти -
АЛЕ -
якого чорта
я не відчуваю від цього диму
вже ніякого кайфу, як попервах!!!
Оце вам загадка, оце проблєма.
Бо паливо коштує два
п'ятдесят на день
і це немало
як на
мене.
Якої холєри
про ЦЕ ніхто не пише
всі ці гусерлі й вітґенстайни
сартри-ґайдеґґери лоуренси
дарелли та джемси джойси?
ТранСЦЕдентальна хвеноменоЛОХія,
ще мені велика справа...
Он дим не смакує,
та ще й дурна
запальничка не працює ніяк,
в мене вже руки буряковіють на
вітрі, а ні пшик ні смик...
а Х тобі
