ЗВЕРНЕННЯ,
ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ВІЗЬМІТЬ ДО УВАГИ.
Пане Президенте, не зможу Вам сказати,
Але вимушений все це в письмі розказати.
Вартові не допустять до Вашого дому,
Піду до Вас напролом, не скажу нікому!
Пишу Вам вночі, не можу спокійно спати,
Чому це все відчуваю, не можу знати,
Вимушений написати, що відчуваю,
Тому, що за народ свій я переживаю.
Не можу радити, більшість друзів біля Вас,
Потрібно в шию гнати, поки ще у Вас є час!
Пару вибраних людей, Вас я прошу дуже,
Посадіть за грати, любий народний друже!
Не вірить мій народ і я також важко вірю,
Люди, що поруч, не дадуть Україні віри,
Без надії, віри та любові ніколи,
Не буде країни, за яку гинули соколи!
Пане Президенте, уклінно, дуже прошу Вас,
Поміняйте всіх, хто йде проти, ще є час!
Не жалкуйте та про спокуси забувайте,
Про Україну, народ її завжди пам'ятайте!
01.11.2015 р.
А. Рогуля