Потрібно вчасно розвернутися й піти,
Коли ж бо просять не вагайся,
Бо ті що люблять не попросять так піти,
Бо ті що люблять тримають за останнє.
Якщо пішов то вже не повертайсь.
Й очима не шукай знайомий погляд,
І вибору свого ти не цурайсь,
Ти бачиш шлях, всі інші твою спину ловлять.
Ти бачиш шлях невпинний й нелегкий,
Всі інші бачать лиш твій стан у глибі
Й не думай як сприйматимуть твій хід,
Якщо думки женуть тебе у вирій,
Коли ж не просять й повертатися не слід,
Навряд чи ти пішовши схибив.
Коли пішов то вже не повертайсь,
Й не бійся що не знатимеш дороги,
Бо краще наодинці шляхом іти,
І ставити питання мудрим зорям .
Як часто я не бачила цього,
Хоч треба просто глянути у небо,
Тобі немає до кого підійти?
Звернись ти краще до самого неба!
Там безліч відданих людей,
Думками поговориш на одинці,
Ти краще у собі це збережи,
Але ж не повертайся до чужинців...
