Ніч я грав в «американку»,
а як вдарив ранок сім,
взяв гіркого повну склянку
і до столу з краю сів.
У таверні
мертві квіти,
Сонце йойкнуло між хмар.
Біль у нерві
ніде діти.
Не чіпай мене, шинкар.
У куточку
моїм чорно,
притулюся до стіни,
в винну бочку
вставлю горло
і смоктати буду сни.
Перекрутить… візьме в пута
зверхник хлопця, а потім,
зігне хлопця доля люта,
хоч би він чого хотів.
Хмар мочало
сохне в вітер.
Ночі мало
говорити.
Між кропив
стежина з двору
потягнула
до воріт.
Покотив
я на бадьору,
ляху дуло
у живіт.
Шар у лузі, я у справі.
Крок у бік, світань на брук.
Я гуляю по Варшаві,
натискаю на каблук.