Я...тебе…
зустріла б напевно
посеред зимової ночі
Я…тебе…
чекала б до рання
у мріях, заплющивши очі
Я …тебе…
Не знала б до скону,
Якби не капризи долі
Я…тебе…
Втрачала б до болю,
Втрачала би часто доволі
Я…тебе…
Хотіла б спитати,
Не мала би жодної сили
Я…тебе…
Воліла б сховати
Від поглядів злих і зрадливих
Я…тебе…
Тулила б до себе,
Теплом всього світу зігріла
Я…тебе…
Люблю. Чи любила?
Пробач, «би» чомусь загубила.