Байдужий Всесвіт і сухе вино.
Гірчить кохання і солодка мука.
Емоції керують нами. Зло
Зайшло у серце. Без жодного стуку.
Минає час, рожевий світ зникає
І, як над прірвою - ти просто крок зроби.
На серці опонент клеймо вже випікає,
Воно кричить гучніш сердитої юрби.
Емоції, слова стають на смак терпкими.
А спогади-кати за шию узялись.
В оцім страшнім бою, під владою рутини,
Образа верх взяла. І всі їй поклялись.
У нутрощах – мороз, все льодом вже зігріто.
А серце під замком. Воно ледь-ледь живить.
І не людина вже –розбитеє корито,
Поточене усе. БайдУже. Не болить.
Дякую за оцінку!
