Ви чуєте? Іде нове життя,
Так впевнено крокує за півсвіту,
Немов і не було цього століття,
Воно пройшло у вирі забуття.
Ви бачите? Що стало поміж нас?
Нам руки пов’язали перепони,
Із телефонами, ми як безликі клони,
І голова, як старий тулумбас.
Ви відчуваєте? Як подихом своїм
Нове чекає уже поряд на порозі,
Шалено серце виривається в тривозі,
Хоче кричати стукотом німим.
Послухайте, побачте і відчуйте!
Немилосердно нас кидАє час,
Хоч кожен має свій іконостас,
Своє життя ви пристрасно цінуйте!
Старе не повернути, а нове -
Його ми завжди встигнемо змінити,
Бога за бороду нам міцно би вхопити,
І як зерня воно у полі оживе!
