ДОРОГА МЕНІ МОЯ ЛЮДИНО!
Мені без тебе страшно й сумно жити,
І я боюсь чогось не натворити,
Хоча я так вже натворив,
Тобі багато лишнього наговорив!
Наговорив такого, що не можна говорити,
А говорив зі злості, емоційно в писанині,
Як нерозумний маленький хлопчина.
І більше не зможу таку неправду повторити!
Тому, що я нічого не пам’ятаю,
І всі слова – пусті, сказані одне одному,
Я в пам’яті не тримаю!
А тільки знай одне, такі слова, не говорю нікому,
Що так тебе люблю, як святу ікону!
!6. 09. 2015 р.
А. Рогуля