МІй вільний переклад з російської
В парку темному літа, що спурхнуло птахою,
Жду тебе, поглинаючи студу осінню ,
Терпкий смак захмелілого пристрастю заходу
На губах, знаменує моє воскресіння.
Після туги, що серце піддала зневірі,
Після довгих ночей, перемішаних з тишею ...
Своїм дотиком ніжним по трепетній шкірі
Я любов на тобі поцілунками вишию .
Я знайду романтизм у тобі і без Франції
Через ревнощів терни, розлуки імлистії,
Я пройду пил вагань і асфальтів дистанції,
Щоб потрапити в руки твої мускулистії.
ОРИГІНАЛ
В тёмном парке ушедшего лета куда–то
Жду тебя, прижимаясь к прохладе осенней,
Терпкий вкус опьянённого страстью заката
На губах, знаменует моё воскрешенье...
После долгой тоски по объятьям до дрожи,
После длинных ночей, перемешенных с тишью...
Лаской нежной, скользящей по трепетной коже,
Я любовь на тебе поцелуями вышью.
Я до края дойду твоих чувств и желаний,
Через тернии ревности, горечь разлуки,
Я пройду пыль сомнений, асфальт расстояний,
Чтоб попасть в твои сильные верные руки...
Вика Май
Вірші по різному сприймаються. Ваш подобається більше. Російською не можу нормально нічого сприймати - підсвідомо негативне ставлення до всього їхнього - і до війни і до віршів.
А автор вірша - Віка Май http://www.stihi.ru/2008/09/09/2115